Рассказы старой вороны. Рассказ третий. Наташины слёзы.
Здравствуйте! Ка-ар! Это я, Клара! Ка-ар! Мы давно с вами не встречались! Ка-ар! и мне очень хочется вам рассказать одну историю. Ка-ар!
Сижу я однажды на своей ветке и размышляю, Ка-ар! О чём? Вы думаете нам воронам не о чём размышлять?Ка-ар! Вдруг слышу, где-то плачет девочка. Ка-ар! Я посмотрела вниз, Ка-ар! Это Наташа из квартиры 11, сидит на лавочке и плачет. Ка-ар! Я думаю, что могло случиться, что она так плачет. Из подъезда вышла Леночка и увидела, что Наташа плачет. Ка-ар! Леночка спросила:" Наташа, почему ты так сильно плачешь?" Наташа рассказала, что она потеряла свой альбом с разукрашками и не может найти. Ка-ар! Наташа хотела скорей закончить этот альбом и взяла его с собой в парк, и потеряла. Наташа сказала, что хотела этот альбом подарить своему младшему братику Вите, у него завтра день рождения. Ка-ар! и потеряла! Ах, как жадь! Ка-ар! Леночка очень хотела успокоить Наташу и рассказала, что есть на свете Иисус- Сын Божий и Он всё про нас знает и любит нас, что Он нам помогает, когда мы Его об этом просим. Леночка предложила обратиться к Иисусу и рассказать обо всём Ему. Ка-ар! Наташа согласилась и они вместе помолились и попросили Иисуса помочь Наташе. Ка-ар! После этого девочки продолжали разговаривать, а я Ка-ар! услышала разговор из окна квартиры 14. В этой квартире жтвёт семья Белоус: мама, папа и мальчик Саша. Ка-ар!
Саша пришёл домой очень радостный и весёлый. У Саши есть пёс по имени Чак. Саша гулял с Чаком в парке и нашёл там альбом с разукрашками. Ка-ар! Вот он обрадовался: "О таком альбоме я давно мечтал!" Ка-ар! Когда он стал пересматривать альбом, то он увидел, что альбом был подписан, на нём стоял адрес и имя девочки Наташи. Ка-ар! " Ах,- подумал Саша,-я же его нашёл,значит он теперь принадлежит мне!" С такой радостной мыслью он пришёл домой. Ка-ар! Мама Саши сразу спросила: "Саша, а откуда у тебя этот альбом?" Саша сказал, что нашёл его в парке. Мама взяла альбом и перелистала его и нашла, что на альбоме есть адрес. Она спросила:" Почему ты его не отдал Наташе?" Саша стал говорить , что он его нашёл и теперь альбом ему принадлежит. Ка-ар! Но мама рассказала ему, что Иисус заповедал нам, чтобы мы не крали и что одна из 10 заповедей Божьих говорит: " Не кради!" Ка-ар! Саша понял, что альбом нужно отнести Наташе.
Наташа ещё с Леночкой разговаривала на лавочке, когда Саша принёс ей альбом и сказал, что он его нашёл в парке. Наташа очень обрадовалась и предложила Саше разукрасить последние страницы в альбоме вместе, чтоб завтра подарить братику Вите на день рождения. Ка-ар!Саша был счастлив, что он поступил как заповедал нам Иисус. Он был счастлив и от того, что смог разукрасить несколько страниц в альбоме. Ка-ар! А Наташа поняла, что Иисус слышит нас и помогает нам в наших тыжёлых переживаниях! Ка-ар!
А я тоже по-моему поняла! Ка-ар! Что бусы, которые лежат у меня в гнезде, кто-то ищет. Ка-ар! Извените, я полетела, отнесу их обратно где взяла! Ка-ар!
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 61 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 5683 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рассказ очень интересный,в простой форме рассказывает детям как правильно поступать и рассказывает детям о Боге. Дору надо учить с детства,чтобы его больше было в это мире. А Бог и есть любовь.
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
